Миколаїв. Львівська область

Торік президент футбольного клубу „Миколаїв” Андрій Гнатів визнаний лауреатом огляду „Футбольна Львівщина” у номінації „кращі меценати”. Але розмова з ним – про певні підсумки і перспективи розвитку „гри мільйонів” у райцентрі.

- Коли до Вас надійшла пропозиція взятися за кермо влади у клубі?

- Приблизно рік тому. Минулої зими на загальних зборах футбольного клубу склав свої повноваження Орест Білик, і мене вирішили обрати президентом. Власне, миколаївському футболу допомагаю вже років п’ять-шість, а другий рік поспіль роблю це особливо серйозно. У сім’ї від того тільки конфлікти.

- Чому ж взялися до цієї справи?

- Це, в принципі, було не стільки моє рішення. Напевно, люди побачили в мені певного організатора. Думаю моє сприяння клубові тут також зіграло свою роль. Адже допомагав (і надалі це роблю) в утриманні стадіону. У 2010 році ми взагалі зробили величезну роботу щодо реконструкції і відновлення арени, найбільше щодо трибун, лавок. У цьому не тільки моя заслуга, а й інших підприємців, а також членів правління клубу Андрія Бачика, Романа Клименка, Олега Старовецького, Миколи Адамчука, Зіновія Баранецького, Івана Максимовича, Тараса Демка, Ореста Білика, Юрія Гнатіва, Андрія Туписа, Богдана Горчина, Ігора Стефанишина, Антона Корецького. Цього року була проведена серйозна робота з облаштування огорожі стадіону. Частину бетонних стовпців за спонсорував особисто, частину виділив депутат районної ради Зіновій Баранецький, частково використали і старі. Практично, по периметру стадіону основа огорожі вже влаштована. Зараз із тих коштів, які зекономили у зимовому чемпіонаті минулого року, закуплено металеві сіті. Зробили їхній монтаж, а тепер працюємо над влаштуванням літнього душу з накриттям, з теплою водою. Структура футбольного клубу складається з правління, президента і заступників. Тому, якщо проводимо якісь роботи чи вирішуємо питання, спочатку обговорюємо це на правлінні і кожен вкладає свою частку у справи клубу.

- Ваша оцінка минулого сезону для головної команди?

- Він був доволі непростим. Хоча юнацький склад виступив непогано – здобув „бронзу”. Незабаром буде нагородження. Наставник юнаків Роман Чень визнаний кращим тренером року в області. А ось в основі були проблеми і з футболістами, і з тренерами. Ми тричі змінювали тренерів. Не знайшовши нікого у Миколаєві, звернулися до наставника із Дрогобича Василя Малика. Останній якраз зумів організувати і команду, і сам тренувальний процес. Змінилася відповідальність футболістів, налагодилася дисципліна. Щоправда, це для торішньої першості було доволі запізнілим, адже тривало друге коло. Без нього ми ще добрали, знову ж таки, не знайшовши у Миколаєві, гравців з Дрогобича. Можливо, це була і помилка. Але виходу не було: команда йшла на останніх місцях, дуже багато програвала. Коли ж він очолив команду, одразу показався малюнок гри, позитив був очевидним. Пригадую, у серйозному поєдинку з Моршином (там діє футбольна академія під патронатом почесного президента Миколи Кмітя) наша основа перемогла з рахунком 1:0... Сезон ми дограли. Звичайно, проблеми були з фінансами. Їх шукали скрізь, де тільки можливо було. Адже треба було оплатити виїзди, харчування, арбітрів. Чимало затрачено на приїжджих гравців (плата доїзду на тренування і назад), - тренувань було по 5 на тиждень.

- Хто допоміг у скрутну хвилину?

- Найперше, виділила кошти міська рада, трохи фінансували нас із районного бюджету. Допоміг і цемзавод, завдяки якому ми купили нову форму і чимало спортивного інвентаря. Свою частку для підтримки команди вклали і члени правління, і учасники клубу, а також усі небайдужі до миколаївського футболу.

- Схвальним вважається прихильність ФК до виховання юної зміни, функціонування декількох дитячих команд.

- Так, намагаємося готувати власну гідну зміну. Торік, як експеримент, організували команду хлопчаків 1996 р.н., яка успішно виступає у дитячо-юнацькій футбольній лізі Львівщини. Крім цього, на базі клубу є три дитячі групи 6-7-річних, 8-9 і 10-11-річних юних спортсменів, яких тренує також досвідчений наставник Роман Чень. Робота нелегка, бо забирає багато часу та й вимагає багато затрат. Наприклад, ми б дуже хотіли організувати і заявити для протиборства у ДЮФЛ ще команду футболістів 1997 року народження, але чи вистачить фінансів? Левова частка усіх напрацювань і досягнень клубу лежить на ентузіастах – людях, які люблять футбол, підтримують команду, цікавляться її життям. І хоч проблем у нас багато, думаю, спільно їх вирішуватимемо. Бачимо: є розуміння з боку влади, є контакт. Сподіваємося, що цього року буде ще вагоміша підтримка. Адже робимо добру справу. Наше головне завдання – забрати дітей з вулиці, щоб вони не заглядали у чарку, не вживали наркотиків, а займалися спортом, вели здоровий спосіб життя. Тим паче, що є фахівці, які хочуть займатися підростаючим поколінням. Проводяться різнобічні тренування. Дітям подобається, вони із задоволенням приїжджають із сіл на заняття з батьками, бабусями, дідусями. Усі бачать, що розроблена ціла система тренувального процесу.

- Які плани на цьогорічний сезон?

- Основний склад матиме завдання, як мінімум, увійти у шістку прем’єр-ліги, бо пора вже покращувати результати. Думаю, це можливо. Адже цього року обласна Федерація має намір об’єднати вищу і прем’єр-лігу. Збільшиться кількість команд, отож буде можливість набиратися ігрової практики. Бо ж торік цього бракувало, один календарний поєдинок припадав на два тижні. Тішить і те, що сесія міської ради вирішила на 25 років продовжити нам термін оренди стадіону. Влада бачить, що ми не дармуємо, напевно, тому й довіряє. А там цього року  плануємо закінчити огорожу, встановити дві брами – центральну і зі сторони церкви, забетонувати основу під встановлення пластикових сидінь (є дерев’яні лавки, а хотілося б краще).

- Чим зайняті футболісти зараз?

- Команда розпочинає підготовчі збори до цьогорічного сезону. 12 лютого стартуватиме у боротьбі за кубок-меморіал пам’яті заслуженого тренера України Ернеста Юста.

- Чи передбачаються зміни у складах команд, у тренерському штабі?

- Плануємо підсилити деякі позиції на полі. Головна ставка робитиметься на місцевих вихованців. Прагнемо, щоб наші земляки, які останніми роками виступають за чужі клуби, повернулися до нас.

- Маєте особливі побажання?

- Хочу подякувати за розуміння і підтримку районним раді, адміністрації, відділу освіти, зокрема керівникам Ользі Жилі, Ігору Пілці та Роману Сидору, особливо міській раді і депутатському корпусу на чолі з Ігорем Хімчаком. А ще тренеру Миколаївської ДЮСШ Андрію Леськіву, адже його вихованці нині складають основу клубної команди, яка успішно виступає у професійній лізі ДЮФЛ. Хочеться побажати усім, причетним до миколаївського футболу, міцного здоров’я, а особисто спортсменам – сезону без травм і неприємностей, щоб їхні родини були здорові. Щоб у нас було все добре, а миколаївський футбол ставав дедалі професійнішим і видовищнішим. Просимо небайдужих людей, підприємців, керівників підприємств не залишатися осторонь проблем миколаївського футболу і зробити свій вагомий внесок у цю благородну справу. Адже за нами – наша молодь, діти. Особливо хотілося б, щоби такі промислові гіганти як „Миколаївцемент” і „Хенкель” не стояли осторонь дитячого футболу.

Розмовляла Анна Микитин.