Помер наш земляк
Понеділок, 12 липня 2010, 14:16
Митрополит Львівський і Сокальський Андрій (в миру – Андрій Григорович Горак) народився 1 березня 1946 року в с. Поляна Миколаївського району Львівської області. У 1961 р. закінчив Полянську восьмирічну школу. З 1961 по 1965 рр. навчався в медичному училищі, а з 1968 по 1975 рр. – на біологічному факультеті Львівського університету.
У 1979 році закінчив Ленінградську Духовну Академію. Під час навчання в академії у квітні 1976 р. з рук митрополита Львівського і Тернопільського Миколая (Юрика) у Свято-Успенській Почаївській Лаврі отримав сан диякона, а 3 червня 1976 р. рукоположений в сан священика митрополитом Ленінградським і Новгородським Никодимом (Ротовим) в Троїцькому соборі Олександро-Невської Лаври (м. Ленінград, нині Санкт-Петербург).
Після закінчення академії владика повернувся до Львова, де до відходу на спокій митрополита Миколая (Юрика) 1983 року був його особистим секретарем.
У 1990 р. він був призначений секретарем єпархії, а навесні 1990 року був обраний правлячим архієреєм, у зв’язку з чим приймає постриг в чернецтво та 14 березня возведений в сан архимандрита.
18 квітня 1990 року собором архієреїв на чолі з Митрополитом Київським і Галицьким, Патріаршим Екзархом всієї України Філаретом, рукоположений на єпископа Львівського i Дрогобицького.
У 1991 – на початку 1992 р. єпископ Андрій активно підтримав рішення Собору УПЦ про автокефалію. А влітку 1992 р., коли Московська патріархія спровокувала розкол Української Церкви, разом з переважною більшістю духовенства і вірних своєї єпархії увійшов до складу об’єднаної УПЦ Київського Патріархату.
За заслуги перед Церквою був піднесений до сану архієпископа (1993 р.), а потім і митрополита (1995 р.). З листопада 1995 року митрополит Львівський i Сокальський Андрій був постійним членом i секретарем Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.
За діяльність на архіпастирській ниві був відзначений багатьма церковними та державними нагородами.
Близько трьох років тому раптово захворів, але, незважаючи на хворобу та кілька перенесених операцій, продовжував керувати єпархією, регулярно служити, брати участь у роботі Священного Синоду та у загальноцерковних заходах. Після різкого погіршення стану здоров’я та госпіталізації 5 липня 2010 р. близько опівночі упокоївся на 65-му році життя та 21-му році архіпастирського служіння.
